ЖУКО́ВСЬКИЙ Іван Євгенович (04. 03. 1901, містечко Кіцмань, нині місто Чернів. обл. – 04. 12. 1980, Нью-Йорк) – архітектор, диригент, громадський діяч. Син Є. Жуковського.
Член-кореспондент УВАН (1972). Закін. Праз. політехніку (1926), водночас вивчав диригування та композицію у Праз. консерваторії. Працював в архіт. відділі Праги. 1929 повернувся на Буковину. 1930 відкрив у Чернівцях архіт. бюро. Був головою Товариства укр. інженерів у Румунії (1931–41). За проектом та під кер-вом Ж. відбудовано театр. залу зі сценою в Укр. нар. домі у Чернівцях. Брав активну участь в укр. громад. житті: чл. Академ. козацтва «Чорноморе», т-в «Кобзар», «Укр. книгозбірня»; чл. і ген. секр. Укр. нац. партії на Буковині; кер. «Мужеського хору» у Чернівцях (1940–41), худож. кер. профес. театру та хору в Кіцмані.
Згодом виїхав до Німеччини. Від 1949 – у Нью-Йорку. Від 1950 – муз. референт, чл. муз. комісії, диригент оркестру (1955), кер. жін. хору «Думка» (1959–60), диригент хору «Боян» (1959). Водночас 1957–61 – проф., декан архіт. відділу Укр. тех. інституту.
Був головою Товариства укр. інж. Америки (1954–80), Центр. об’єдн. буковин. українців у США (1954–73), Літ.-мист. клубу (1972–77). Створив проекти церков у Нью-Йорку: св. Іоана Хрестителя УГКЦ (Гантер), св. Петра і Павла (Ґлен-Спей), Св. Покрови (Рочестер, Ром) УПЦ; Нью-Джерсі: св. Юрія Переможця УПЦ (Трентон); пам’ятник на честь полеглих за волю України (Ґлен-Спей).
Автор укр.-нім. тех. словників (Берлін, 1943; Бреслав, 1944; Ляйпциґ, 1945); передмови і статті до зб. «Орест Руснак: Життєвий шлях» (Нью-Йорк, 1971); низки фахових статей у ж. «Буковина», г. «Свобода» тощо.
