Осип (Йосип) Сильве́стрович Вітошин́ський — український греко-католицький священник, диригент, громадсько-освітній діяч.
Народився 15 червня 1838 року в м. Косові, нині Івано-Франківської області, в багатодітній інтелігентній сім’ї. Дитинство та юність Й. Вітошинського пройшли в селі Красноіллі, куди переїхали на постійне проживання батьки. Закінчив Перемишльську гімназію, Львівську семінарію (1864). Був одним із перших організаторів селянських хорів у Галичині. Селянський хор, що співав 5 нот, митець заснував у 1864–1867 роках у с. Зарваниці, а потім — у с. Денисові.
Великий успіх мав Денисівський хор. На концерті у Львові навіть знавці музики думали, що на сцені співають не хлібороби, а переодягнені в селянський одяг оперні артисти. Діяльність колективу широко висвітлювала львівська преса, відзначала його високу виконавську майстерність та вплив на розвиток музичного мистецтва в селах Галичини.
Й. Вітошинський — організатор селянського духового оркестру, а також обдарований педагог. Він давав глибокі практичні знання диригентам народних хорів. Невтомним був у громадському житті. Разом з учителем О. Бородієвичем заснував у с. Денисові читальню з бібліотекою, учив селян садівництву та пасічництву. За власні кошти закупив у Празі інструменти для духового ор кестру, завдяки його зусиллям у селі побудовано «Народний дім».
Помер 24 січня 1901 року в с. Денисові.