Євге́н Фе́дорович Станко́вич (нар. 19 вересня 1942, Свалява, Закарпатська область) — український композитор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1980). Народний артист Української РСР (1986). Герой України (2008). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання, голова Національної спілки композиторів України у 2005—2010 роках.
Євген Станкович народився у місті Свалява, в сім'ї вчителів. У віці 10 років розпочав навчання в музичній школі (клас баяна), продовжив навчання в Ужгородському музичному училищі у класі баяніста і композитора Степана Мартона, а згодом — у класі віолончеліста Й. Базела. Після закінчення музичного училища вивчав композицію у Адама Солтиса у Львівській державній консерваторії імені Миколи Лисенка. Низку інших музичних предметів (гармонія, читання партитур, поліфонія тощо) викладали такі відомі музиканти, як Станіслав Людкевич, Роман Сімович, Анатолій Кос-Анатольський, Стефанія Павлишин. У Львові Євген Станкович провчився півроку, після чого був призваний до лав армії. Відбувши військову службу, продовжував навчання в Київській консерваторії у класі Бориса Лятошинського, а з 1968 року — Мирослава Скорика. Закінчивши у 1970 році навчання в консерваторії, працював музичним редактором у видавництві «Музична Україна».
Член КПРС з 1975 року.
З 1976 року — заступник голови правління Київської організації Спілки композиторів України. З 1979 року — заступник голови правління Спілки композиторів України. З 1984 року — секретар правління Спілки композиторів України. Був головою правління (1990—1993), та головою (2004—2010) Спілки композиторів України; з 1988 — професор Національної музичної академії України, завідувач кафедри композиції. У 2017 році очолив оргкомітет Всеукраїнської відкритої музичної олімпіади «Голос Країни».
Відзнаки
1976 — лауреат премії ім. М.Островського
1977 — лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка
1979 — лауреат премії конкурсу Європейського радіо
1980 — Заслужений діяч мистецтв України
1985 — лауреат Міжнародної трибуни композиторів ЮНЕСКО (камерна симфонія № 3 була внесена до десяти кращих симфоній світу за 1985 рік)
1986 — народний артист України
1997 — Дійсний член (Академік) Академії мистецтв України (1997)
2008 — Герой України
2017 — орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня.
2021 — лауреат Премії імені Бориса Лятошинського
Список основних творів
Євген Станкович є автором 6-ти симфоній та 12-ти камерних симфоній, опери, 5-ти балетів, інструментальних концертів, музики до кінофільмів тощо.
Опери та балети
1978 «Коли цвіте папороть», фольк-опера, лібрето А. Стельмашенка.
1981 «Ольга», балет, лібрето Ю. Іллєнка.
1985 «Прометей-Распутін», балет, лібрето Ю. Іллєнка.
1988 «Майська ніч», балет, лібрето за творами Миколи Гоголя.
1990 «Ніч перед Різдвом», балет, за творами Миколи Гоголя.
1999 «Вікінги», балет, лібрето О. Биструшкіна.
2010 «Володар Борисфену», балет
Вокально-симфонічні твори
1976 Симфонія № 3 («Я стверджуюсь») для соліста, мішаного хору та симфонічного оркестру, слова П. Тичини.
1978—2000 «Купало», 2-га дія із опери «Цвіт папороті», для камерного хору, перекладення М. Гобдича.
1985 Симфонія-Диптих, для хору a cappella, на слова Тараса Шевченка.
1991 Реквієм-Каддиш «Бабин Яр» для тенора, баса, хору та оркестру, слова Д. Павличка.
1991 «Чорна Елегія», для хору та оркестру, слова П. Мовчана.
1992 «Панахида за померлими з голоду», для солістів, двох мішаних хорів, чтеця та симфонічного оркестру, слова Д. Павличка.
1994 «Нехай прийде царство Твоє» на біблійні тексти, для мішаного хору та симфонічного
оркестру.
1997 Твори для жіночого хору a cappella.
1998 Твори для мішаного хору a cappella на слова Івана Франка.
1998 «Господи, Владико наш», Концерт для хору а cappella на тексти із Біблії.
1999 Псалом № 27 для чоловічого хору «До Тебе, Господи, взиваю я».
1999 Псалом № 22 для жіночого хору.
2000 Псалом № 83 для мішаного хору a cappella.
2001 «Слово о полку Ігоревим» для сопрано, тенора, баритона, баса, мішаного хору та симфонічного оркестру.
Оркестрові твори
1968 Увертюра.
1970 Концерт № 1 для віолончелі з оркестром.
1971 Симфонієта.
1973 Симфонія № 1 (Sinfonia larga) для струнних.
1975 Симфонія № 2 («Героїчна») для симфонічного оркестру.
1977 Симфонія № 4 (Sinfonia lirica) для струнних.
1980 Симфонія № 5 («Пасторалей») для скрипки та симфонічного оркестру.
1992 Ганука для оркестру.
1992 Поема скорботи, для оркестру.
1997 Аве Марія, поема для оркестру.
1999 Концерт для альта та симфонічного оркестру.
2003 Симфонія № 6
2004 Концерт-поема для скрипки та симфонічного оркестру (Концерт № 1)
2004 Симфонія-концерт для альта та симфонічного оркестру (Концерт № 2)
2005 Симфоніета № 2 для чотирьох валторн та струнного оркестру
2006 Концерт № 2 для скрипки та симфонічного оркестру
2008 Концерт для флейти та симфонічного оркестру
2010 Друга редакція «Поеми скорботи» для симфонічного оркестру
2013 Симфонічна поема «Присвята Стефану Турчаку»
2015 Концерт № 3 для скрипки та симфонічного оркестру
2016 Концерт № 2 для віолончелі з оркестром.
2020 Концерт-сюїта для скрипки та малого симфонічного оркестру. "В стилі ретро"
Камерні твори
↓ Показувати повністю
1966 Сонатина для фортепіано.
1968 Концертіно для флейти та скрипки.
1971 Сюїта для струнного квартету.
1971 Соната № 3 для віолончелі та фортепіано.
1971 Камерна симфонія № 1 для скрипки, флейти, кларнета, тромбона, арфи, фортепіано, літавр, дзвонів та ксилофону.
1972 Соната для фортепіано.
1972 Дві п'єси для скрипки та віолончелі.
1972 «На верховині» триптих для скрипки та фортепіано.
1973 Квартет для струнних.
1979 Елегія пам'яті С.Людкевича для струнного оркестру.
1980 Камерна симфонія № 2 для двох флейт, гобоя, кларнета, фагота, фортепіано, ударних та струнних інструментів.
1982 Камерна симфонія № 3 для флейти та 12 струнних інструментів.
1987 Камерна симфонія № 4 (Пам'яті поета) для баритона та камерного оркестру, слова О.Пушкіна.
1987 «Диктум» для камерного оркестру.
1992 «Музика рудого лісу» тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано.
1992 «Сумної дримби звуки» п'єса для віолончелі та фортепіано.
1993 Музика небесних музикантів, квінтет для флейти, гобоя, кларнета, фагота та валторни.
1993 Камерна симфонія № 5 «Потаємні поклики», для кларнета та камерного оркестру.
1994 «Що сталося в тиші після відлуння», для флейти, кларнета, скрипки, віолончелі, фортепіано та ударних.
1995 «Тривоги осінніх днів». Концерт для валторни та камерного ансамблю. Камерна симфонія № 6.
1996 «Квітучий сад та яблука, що падають у воду» Тріо для кларнета, альта та фортепіано.
1996 «Смиренна пастораль», для скрипки, альта та віолончелі.
1996 «Гра над прірвою». Концерт для кларнета соло.
1996 Соната для кларнета соло.
1996 Монолог для кларнета соло. (П'єса).
1996 Жертва отрока Господнього. Пассакалія для органу.
1996—1998 Камерна симфонія № 7 для скрипки соло, клавесина, челести, фортепіано та камерного оркестру.
1997 Камерна симфонія № 8 для голосу, флейти, кларнета, скрипки, віолончелі, фортепіано та ударних інструментів.
1997 «Шлях і кроки», п'єса для скрипки та камерного оркестру.
1997 Українська поема, п'єса для скрипки та фортепіано.
1997 Елегія. Для струнного квартету.
1998 Іділія. Для флейти та фортепіано.
1998 Дві Пассакалії «Для віку, що приходить та віку, що минає» для флейти, кларнета, гобоя, фортепіано та струнного оркестру.
1998 «Свято труб» для 16 труб.
2000 «Quid pro quo». Камерна симфонія № 9 для фортепіано соло та струнного камерного оркестру.
Музика до художніх, телевізійних, документальних кінофільмів, серіалів, мультфільмів, театральних вистав
1973 «Народжена революцією», 9 серій, кіностудія ім. О.Довженка, Київ.
1980 «Лісова пісня. Мавка», художній фільм, кіностудія ім. О.Довженка, Київ.
1981 «Ярослав Мудрий», художній фільм, кіностудія ім. О.Довженка, Київ.
1983 «Легенда про княгиню Ольгу», художній фільм, кіностудія ім. О.Довженка, Київ.
1985 «Устим Кармелюк», телефільм, 5 серій, кіностудія ім. О.Довженка, Київ.
1986 «Украдене щастя», 2-х серійний телевізійний фільм. «Укртелефільм». Київ.
1988 «Камінна душа», художній фільм, кіностудія ім. О.Довженка, Київ.
1991 «Війна на західному напрямку»
1991 «Ніч у маю»
1991 «Ізгой»/ «Пам'ятай», художній фільм, кіностудія «Земля-Фест», Київ.
1994—1995 «Час збирати каміння», серіал, 5 серій. «Укртелефільм».
1995—1996 «Острів любові» (у співавт.)
1996 «Вирок». «Укртелефільм».
1996—1997 «Роксолана». 25 серій. «Укртелефільм», Київ.
