Лев Олександрович Спасокукоцький (14 вересня 1912, с. Нікольське Даниловського повіту Ярославської губернії — 25 травня 1960, Київ) — український композитор і музичний педагог.
У 1945 році закінчив Київську консерваторію по класу композиції у Б. М. Лятошинського і в ній же почав викладати композицію, аналіз музичних творів. 1951 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Жанр кантати у творчості українських радянських композиторів».
Твори
Для симфонічного оркестру:
Симфонія (незакінчена, 1940),
Поема (1946),
Марш (1941),
Квартет (1949).
Для фортепіано:
Чотири прелюдії (1932),
Десять варіацій (1939),
Чотири п'єси (1941),
Чотири п'єси (1943),
Балада (1944).
Для скрипки і фортепіано:
Поема (1940),
Танець (1940).
Інші:
Дві п'єси (для кларнета і фортепіано — 1948, для баяна — 1949, для валторни і фортепіано — 1950);
Оповідання (для гобоя і фортепіано, 1951);
Пісні на слова Б. Бікбая і Сайфи (1942–1943); обробка татарських, башкірських, грецьких народних пісень.
