Саварі Станіслав Віталійович (1 липня 1934, Ташкент) — український піаніст, головний концертмейстер Донецької обласної філармонії, народний артист України; професор та завідувач кафедрою концертмейстерської майстерності Донецької музичної академії імені С. Прокоф'єва.
Біографічні відомості
Походить із роду французького герцога Анна Жана Марі Рене Саварі де Ровіго (1774—1833), учасника більшості наполеонівських воєн. Той певний час жив в Російській імперії. Один із синів герцога Лео став управляючим маєтком у Варшаві, згодом оселився на Житомирщині. Син останнього Станіслав Львович служив директором губернського банка в місті Владимир, але за радянської влади переїхав із родиною в Ташкент.
Станіслав Саварі доводиться онуком Станіславу Львовичу Саварі. Дідів рояль став першим інструментом хлопця. Спочатку він вчився вдома, а згодом у школі при Ташкентській консерваторії. Навчання давалося непросто, адже в ранньому дитинстві хворів на поліомієліт, переніс кілька операцій. Однак Станіслав Саварі виділявся з-поміж своїх однолітків і у віці 16 років був зарахований до консерваторії. Навчався одночасно на історико-теоретичному та фортепіанному курсах.
Мріяв про кар'єру соліста, однак зрештою обрав шлях концертмейстера. До 1970 року багато виступав як концертуючий музикант та педагог. Разом зі своїм колективом брав участь у національних декадах в Москві. Здобув звання Заслужений працівник освіти Узбекистану. Згодом запрошений працювати у щойно відкритий Донецький музично-педагогічний інститут, але незабаром пристав на пропозицію стати головним концертмейстером Донецької філармонії. З ним виступали Валентин Землянський, Раїса Колесник, Микола Момот, Аліна Коробко та інші вітчизняні майстри вокалу. Із колективом виступав в усіх столицях республік СРСР, на багатьох декадах мистецтва України в Москві. Удостоєний звання Заслуженого артиста України, настільки помітною була його роль як концертмейстера.
Пізніше повернувся до викладацької діяльності тепер уже в Донецькій консерваторії імені С. Прокоф'єва. Став спочатку доцентом, потім професором, очолив кафедру концертмейстерської майстерності. За роки викладання виховав більше 500 учнів, які працюють в Україні, СНД, США, Німеччині, Ізраїлі та навіть Новій Зеландії. 1994 року удостоєний звання народного артиста України.
