Андрі́й Андрі́йович Рачи́нський гербу Яструбець (24 листопада 1724, Великі Мости — 1794, Новгород-Сіверський) — український державний діяч епохи Гетьманщини. Професійний композитор, диригент.
Походив зі шляхетського роду Рачинських гербу Яструбець з Підляшшя.
Освіту здобув у Львові, де протягом трьох років був реґентом єпископської капели. З 1753 — придворний капельмайстер гетьмана Кирила Розумовського. Сотник новгород-сіверський (1763—1781), бунчуковий товариш (1780), голова II департаменту Новгород-сіверської Верховної «Расправы» (1781—1796).
Дружина — Марина, дочка бунчукового товариша Івана Яворського, рідна небога митрополита С. Яворського та родичка Генерального Підскарбія Якова Маркевича; син Гаврило — відомий скрипаль, гітарист і композитор. Правнук Олександр Рачинський — земський діяч, заступник Міністерства освіти УНР, близький приятель московського письменника Олексія Толстого.
Андрій Рачинський був також камер-музикантом при дворі Петра III. У 1790 з успіхом відбирав в Україні співаків для Придворної співацької капели.
Входив до складу патріотичного Новгород-Сіверського гуртка, членами якого також були славеnні особистості того часу (Михайло Миклашевський, Федір Туманський, Василь Капніст) — виступав за відновлення Гетьманату, політичного суверенітету України.
Творчість
Автор церковних творів (концертів), приділяв увагу й українській народній музиці. Запровадив італійський стиль співу в капелі Розумовського. Рачинському завдячує початком славнозвісна нотна бібліотека Розумовських (згодом у Державній публічній бібліотеці УРСР у Києві).
Вшанування
13 червня 2011 року в місті Великі Мости Сокальського району Львівської області на фасаді Великомостівської дитячої школи мистецтв відкрито пам'ятну меморіальну дошку композитору і диригенту Рачинському Андрію Андрійовичу.
