Георгій Михайлович Нелєпп (справжнє прізвище Неліп; 7 (20) квітня 1904, Бобруйки — 18 червня 1957, Москва) — український співак (лірико-драматичний тенор), народний артист СРСР (1951), тричі лауреат Сталінської премії (1942, 1949, 1950).
Народився 7 (20) квітня 1904 року в селі Бобруйки Чернігівської губернії Російської імперії (нині Козелецький район Чернігівської області України). Закінчив Військово-топографічну школу. Брав участь у військовій самодіяльності. У 1930 закінчив Ленінградську консерваторію імені М. А. Римського-Корсакова (клас Йосипа Томарса). У 1929—1944 роках — соліст Ленінградського театру опери та балету імені С. М. Кірова, у 1944—1957 роках — Большого театру СРСР. Член КПРС з 1940 року.
Нелепп — один з найбільших оперних співаків свого часу. Володіючи гарним, звучним, м'якого тембру голосом, Нелепп створював психологічно глибокі, рельєфні образи. Володів яскравою індивідуальністю як актор.
Помер 18 червня 1957 року. Похований у Москві, на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 3).
Оперні партії
«Іван Сусанін» М. І. Глінки — Собінін;
«Руслан і Людмила» М. І. Глінки — Фінн;
«Борис Годунов» М. П. Мусоргського — Самозванець;
«Хованщина» М. П. Мусоргського — Голіцин;
«Псков'янка» М. А. Римського-Корсакова — Михайло Туча;
«Травнева ніч» М. А. Римського-Корсакова — Левко;
«Садко» М. А. Римського-Корсакова — Садко;
«Казка про царя Салтана» М. А. Римського-Корсакова — Гвідон;
«Чародійка» П. І. Чайковського — Юрій;
«Черевички» П. І. Чайковського — Вакула;
«Пікова дама» П. І. Чайковського — Герман;
«Декабристи» Ю. О. Шапоріна — Петро Каховський;
«Аїда» Дж. Верді — Радамес;
«Кармен» Ж. Бізе — Хозе;
«Фіделіо» Л. ван Бетховена — Флорестан;
«Галька» С. Монюшко — Іонтек;
«Продана наречена» Б. Сметани — Єник;
«Микита Вершинін» Д. Б. Кабалевського — Незеласов;
«Броненосець Потьомкін» О. С. Чишка — Матюшенко.
Також виконував українські народні пісні, романси М. Лисенка, записував арії з опер на грамплатівки.
Відзнаки
Заслужений артист РРФСР (1939);
Народний артист РРФСР (1947);
Народний артист СРСР (1951);
Сталінська премія першого ступеня (1942) — за виконання партії княжича Юрія в опері «Чародійка» П. І. Чайковського;
Сталінська премія другого ступеня (1949) — за виконання партії Єника в опері «Продана наречена» Б. Сметани;
Сталінська премія першого ступеня (1950) — за виконання головної ролі в опері «Садко» М. А. Римського-Корсакова;
Два ордени Трудового Червоного Прапора (1939, 1951);
Орден «Знак Пошани» (1940);
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
