Український композитор, 1996 — заслужений діяч мистецтв України.
З життєпису
В часи Другої світової війни керував армійськими ансамблями.
1961 року закінчив теоретично-композиторський факультет Київської консерваторії.
З 1961 по 1967 рік працює художнім керівником музичних колективів Українського телебачення та радіо.
Творчий доробок
Є автором опер:
«Пісня гніву», 1964
«Червона шапочка», по мотивах п'єси Євгена Шварца, 1974,
«Пам'ять серця», по п'єсі Олександра Корнійчука, 1975,
музичної комедії «Різдвяна казка», 1969,
«Собака на сіні», по твору Лопе де Вега, 1971,
для хору і симфонічного оркестру — «Привітальна ода», 1966, слова О. Новицького,
«На моїй землі народився Ленін»- 1971, слова І. Велігжаніна,
для симфонічного оркестру — «В зоопарку», дитяча сюїта, 1966,
«Молодіжна святкова увертюра», 1966,
«Дума про Дніпро», епічна увертюра, 1967,
«Концертний марш» — 1971,
«Концерт-поема» — 1976,
для струнного оркестру: «Сюїта» — 1968,
для духового оркестру: «Марш радянської молоді» — 1967,
для оркестру народних інструментів: «Поема про Україну» — 1969,
також «Фантазія на теми пісень К. Богуславського» — 1970,
«Танцювальна сюїта» — 1971,
«Дума про колгоспне поле» — 1972, поема,
для скрипки і фортепіано: «Три концертні п'єси» — 1969,
для фортепіано — «Три прелюдії» — 1964,
цикл «Дитячі малюнки» — 1972,
для голосу та фортепіано: цикли на слова Т. Г. Шевченка, Лесі Українки,
романси на слова В. Сосюри, М. Нагнибіди, Л. Реви, М. Бахтинського, М. Сіренка,
хори та пісні — понад 150, з них «Українська баркарола» — слова О. Новицького, «Кручі дніпровські» — слова Д. Луценка, «Вірна жона моя» — слова М. Сома, «Сонячна пісенька» — слова В. Безкоровайного, «Ми дівчата з Києва» — слова Атени Пашко,
для естрадних оркестрів — музичні замальовки «Весела прогулянка» — 1968, «На футбольному полі» — 1969, «Вальс» — 1970, «Весела увертюра» — 1973,
музику для драматичних спектаклів, радіовистав та фільмів.
Разом з поетом Володимиром Морданем написав пісні «Ой поле-поле» та «Пісня-дума про Київ».
