Співак (бас-баритон), режисер, театрознавець, педагог. Професор (1999). Заслужений діяч мистецтв України (2007), заслужений артист Азербайджанської РСР (1967). Дипломант Всесоюзного огляду художньої самодіяльності (Москва, 1955).
Життєпис
Закінчив Московську консерваторію (1962; клас вокалу О. Батуріна), Київський інститут театрального мистецтва (1978; режисерський факультет).
Від 1962 — соліст Азербайджанського театру опери та балету ім. М. Ахундова (Баку), де також здійснив постановку опери «Богема» Дж. Пуччіні.
Протягом 1970—1972 років стажувався у Великому театрі в Москві, де водночас навчався на Вищих курсах режисерської майстерності у Б. Покровського.
Від 1978 — у Київському університеті театру, кіно і телебачення: 1980–85 — художній керівник режисерського курсу студентів-іноземців, 1990–95 — першого в Україні курсу музичного режисування, 1983–86 — декан театрального факультету, від 1986 — завідувач кафедри музичного виховання. Водночас 1978–84 був солістом Філармонії, від 1995 викладав у Національній музичній академії України.
Виступав на театральних і концертних сценах країн СНД, Німеччини, Польщі, Болгарії, Туреччини, Австрії та інших. Мав записи на радіо. Художній керівник постановок:
«Богема» Дж. Пуччіні (1994),
«Телефон» за оперою Дж. Менотті, 2001
«Кавова кантата» Й.-C. Баха 2001; усі — Національна опера України, Київ
«Давайте ставити оперу» Б. Бріттена (2002, Одеський театр опери та балету),
мюзиклу «Софія Потоцька» О. Костіна (2001, Київський театр оперети);
«Пошились у дурні» М. Кропивницького (1994; навчальний театр при Київському університеті театру, кіно і телебачення),
«Лісова пісня» В. Кирейка (1999),
«Травіата» Дж. Верді (2000),
«Любовний напій» Ґ. Доніцетті (2002),
«Царева наречена» М. Римського-Корсакова (2004; усі — театр-студія «Молода опера» при Національній музичній академії України).
Серед учнів — В. Баша, О. Камінська, К. Кашликов, О. Кужельний, В. Пилипчак, Т. Романюк, Д. Савченко.
Партії
Борис Годунов (однойм. опера М. Мусоргського),
Мельник («Русалка» О. Даргомижського),
Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна),
Рене («Іоланта» П. Чайковського),
Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно),
Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе),
Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні).
Праці
Музична режисура та майстерність актора. 1982;
Введення до основ музичної режисури (оперета і мюзикл). 1988;
Введення до основ музичної режисури (про досвід роботи К. С. Станіславського і В. І. Немировича-Данченка у музичному театрі). 1988;
Вокальне виховання актора театру і кіно. 1989 (усі — Київ);
Курбанов В. Традиційність і проблеми інтерпретації оперної вистави // Часопис Національної Музичної Академії України ім. П. І. Чайковського. Київ, 2009. №3. С.30–35.
