Радянський та український музикознавець, композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України. Доктор мистецтвознавства. Професор.
Біографія
1940 року закінчив СШ № 133 м. Харкова, вступив до Харківського музичного училища (як піаніст), з другого курсу в травні 1941 р. був призваний до армії (служив до 1947). Учасник Другої Світової війни (у різні періоди війни — стрілець, танкіст, санітар, зв'язківець, старшина музвзводу Полтавського танкового училища). Після демобілізації в 1947 р. відновив заняття музикою.
1952 р. закінчив історико-теоретичний факультет Харківської консерваторії по класу теорії музики професора М. Д. Тіца.
З 1952 — викладає в Харківській консерваторії (згодом перетвореної в Інститут мистецтв, нині — Університет мистецтв ім. І. П. Котляревського). У 1961—1962 декан, з 1966 доцент, у 1970—1986 завідувач кафедри теорії музики, з 1992 професор.
1963 — кандидат мистецтвознавства. Дисертація: «Поліфонія А. Я. Штогаренко».
З 1964 — член Спілки композиторів СРСР.
1989 — доктор мистецтвознавства. Дисертація: «Гармонійна інтонація».
У 2004—2006 — голова Спеціалізированої вченої ради по захисту дисертацій при Харківському університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського.
Т. Кравцов серед учнів (фото Ю.Щербініна)
Серед учнів Т. С. Кравцова: Н. Очеретовська, Г. Ігнатченко, М. Манойло, Т. Вєркіна, Г. Ганзбург, Н. Суржина, В. Лукашев.
Наукові праці
Книги
Творчість А. Штогаренка: Зб. статей/Упоряднік Т. С. Кравцов. — Київ, 1979.
Кравцов Т. С. Гармонія в сістемі інтонаційніх зв'язків. Монографія. — Київ, 1984.
Статті
Кравцов Т. С. Жемчужина народно-песенного творчества // Народное творчество и этнография. — 1964. — № 4.
Кравцов Т. С. Связь уменьшенного лада в творчестве Штогаренко с народной песней // Народное творчество и этнография. — 1965. — № 1.
Кравцов Т. С. Романсы С. В. Рахманинова на стихи Т. Г. Шевченко. Опыт либреттологического анализа // С. Рахманинов: на переломе столетий. Вып. 4. — Харьков, 2007. — С. 39-46.
Кравцов Т. С. Пролегомени до інтонаційної теорії енгармонізму // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. - Вип. 21. - Харків, 2008. - С. 117-127.
Музичні твори
для соліста, хору та симфонічного оркестра
кантата-дума «На могилі Шевченка» (сл. В. Сосюри, 1962)
кантата-поема «Червона зима» (сл. В. Сосюри, 1967; 2-я ред. — 1977); для соліста та симфонічного оркестра
три п'єси-картинки (сл. М. Лермонтова, 1964); для симфонічного оркестра
варіації на українську тему (1957); для оркестр народних інструментів
сім українських народних пісень (совм. з В. Міхелісом, 1961); для голосу та фортепіано
цикл «Весна, і сонце, і пісні» (сл. В. Сосюри, 1962); хори
три романтичні хору (сл. О. Пушкіна, М. Горького, 1965)
«Гриміли залпи над Донцем» (сл. В. Сосюри, 1968)
українські народні пісні (сл. нар., 1971)
цикл «Хорові акварелі» (сл. В. Сосюри, 1974); пісні
збірник «Пісні про бойовий та трудовий подвиг» (сл. Б. Блинкова і О. Журова, 1976)
обробки народних пісень.
Нагороди та звання
Орден Вітчизняної війни II ступеня.
Заслужений діяч мистецтв України.
Премія імені І. І. Слатіна.
Сім'я
Дід — Кравцов Петро Іванович, лікар, заслужений діяч науки та мистецтв України.
Бабуся — Варвара Аполлонівна Кравцова — піаністка, учениця Миколи Рубінштейна.
Батько — Кравцов Сергій Петрович (1901—1938) — доцент Харківського університету, викладав фотохімію, був відомим фотографом. Став жертвою сталінських репресій і був розстріляний у 1938 р.
Мати — Дар'я Прокопівна Кравцова (1899—1989).
Дружина — Кіра Петрівна Кравцова (1924—2012) — інженер-будівельник, дочка відомого харківського хірурга-гінеколога Петра Петровича Добросельського та піаністки.
Син — Сергій Тарасович Кравцов (1948) — видатний спортсмен, неодноразовий рекордсмен світу, фізик. Живе і працює в Німеччині.
Дочка — Марина Тарасівна Дмитрієва (1953) — піаністка.
