Український композитор, піаніст, музикознавець.
Життєпис
Закінчив Львівське музичне училище та Київську консерваторію і аспірантуру (класи професорів: композиції — М. Скорика, фортепіано — В. Воробйова, музикознавства — І. Ляшенка) по класу фортепіано. Стажувався у Вюрцбурзькому університеті (Німеччина, 2004). Доктор мистецтвознавства (2001).
З 1992 року викладає на кафедрах композиції та історії музики Львівської музичної академії, завідує кафедрою філософії мистецтв. Працює композитором у жанрах симфонічної, оперної, балетної, хорової, камерно-інструментальної, вокальної та театральної музики. Його твори увійшли до репертуару провідних колективів та виконавців України (ансамбль «Київська камерата», Київський саксофоновий квартет, оркестр Віртуози Львова, капела «Трембіта» та інші), виконувалися в Україні та у багатьох країнах світу, зокрема на міжнародних фестивалях Київ Музик Фест (Київ), Контрасти (Львів), Два дні й дві ночі нової музики (Одеса), Дні музики композиторів Кракова (Польща), Мелос-Етос (Словаччина), Дрезденські дні сучасної музики (Німеччина). Як піаніст надає особливу увагу виконанню української музики ХХ–XXI століть, насамперед у складі дуету зі скрипалькою Лідією Шутко.
Лавреат Всеукраїнського конкурсу піаністів ім. М. Лисенка (1984), дипломант Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів (1986). Лавреат державних премій України з композиції: ім. Л. Ревуцького (1996) та ім. М. Лисенка (2001). Член Національної спілки композиторів України та Асоціації «Нова Музика».
Творчість
Значний вплив на творчість О. Козаренка справила багаторічна співпраця з театральними колективами, плодами якої є музика до понад 50 вистав. На думку музикознавця Л. Кияновської, у захопленні Козаренка здобутками авангарду 1950-х — 60-х років, композитора цікавить не стільки самодостатня виразність технологій, скільки «можливість висловлення з її допомогою цікавої символіки», у річищі якої виникають арки до біблійних, античних, фольклорних образів, яскраві сюжетно-картинні асоціації.
