Український композитор.
Життєпис
1977 закінчив Львівську консерваторію (у Володимира Флиса), аспірантуру при Московській консерваторії по класу композиції Тихона Хрєнникова (1986). 1977-78 — викладач Рівненського Інституту культури, з 1978 — ст. викладач кафедри композиції Львівської консерваторії, доцент(1996), професор (1999), з 2002 — проректор з наукової роботи ЛНМА ім. М. Лисенка. Мешкає у Львові.
Разом з творчою діяльністю Віктор Камінський, активно займається культурно-організаційною та педагогічною роботою, з 2020 р. — Голова правління Львівської організації Національної Спілки композиторів України, часто є очільником на різних конкурсах. Серед учнів В. Камінського — композитор і музикознавець Остап Мануляк.
Автор першого в Україні навчального посібника - «Електронна та комп'ютерна музика».
Творчість
Музичні твори
Вокально-симфонічні твори
поема «Корчагінці» (1978),
Симфонія № 2 «Ріка дружби» (сл. Б.Стельмаха, 1983-86),
кантата «Іван Підкова» (сл. Т. Шевченка, 1988),
Дві камерні кантати (сл. Дм. Павличка, 1987; сл. Т.Шевченка, 1988),
кантата-симфонія «Україна. Хресна дорога» (сл. І. Калипця, 1992);
ораторія Іду. Накликую. Взиваю…, для солістів, читця мішаного хору та оркестру на тексти митрополита Андрея Шептицького в поетичному опрацюванні Ірини Калинець (1998),
Акафіст до Пресвятої Богородиці (2002),
кантата «Благодатна пора наступає» для солістів, мішаного хору та солістів на тексти І.Франка (2006),
«Героїчна поема» для сопрано, баритона та симфонічного оркестру на тексти Ірини Калинець (2008),
Hymn «Mężu natchniony przez łaskę» до віршів Św. Józefa Bilczewskiego для сопрано, барітона, мішаного хору та симфонічного оркестру(2008).
«Пісня Мойсея» для соліста (барітон), мішаного хору та оркестру. Текст в поетичному опрацюванні Ірини Калинець. (2009).
для симфонічного оркестру
поема «Пам'яті Каменяра» (1977),
2 симфонії (1982, 1983),
для струнного оркестру
«Камерна музика» (1978),
«Te Deum» (1996),
«Репетиція оркестру» (2002).
концерти з камерним оркестром
для скрипки № 1 та симфонічного оркестру (1979),
гобоя (1980),
фортепіано (1995).
для 4-х солістів (дві флейти та дві скрипки), струнного оркестру, клавесина і органа (1996),
Концерт для скрипки № 2 «Різдвяний» (2002),
Супергармонія в ритмах «Океану» для скрипки з камерним оркестром (2007) за мотивами гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука.
Berliner Concerto Grosso для саксофона, акордеона з камерним оркестром (2013).
Souvenir ze Lwowa для двох фортепіано, ударних та струнного оркестру (2018).
Leopilis Concerto Grosso для органа та струнного оркестру (2020).
камерні твори
Струнний квартет (1976),
Тріо для альта, фагота та фортепіано (1978),
Соната псаломів для двох флейт і фортепіано (1993),
«Urlicht-Irrlicht?» для флейти solo (1998),
Соната для гітари соло (2004),
«Голоси прадавніх гір» для кларнета, фагота та фортепіано (2009).
Quasi una sonata для віолончелі та фортепіано (2020).
для оркестру народних інструментів
триптих «Карпатські акварелі» (1986);
п'єси — для фортепіано, для різних інструментів з фортепіано, для флейти, сопілки соло (1982), для 2-х сопілок (1987) та ін.:
для хору
«Гагілка» (сл. І.Калинця, 1993);
Літургія Іоанна Златоуста для солістів і мішаного хору (1999—2000),
Пасхальна Утреня для мішаного хору а cappella (2005),
пісні, обр. укр. пар. пісень:
музика до театральних вистав — «Маруся Чурай», «Народний Малахій», «Павло Полуботок», «Мазепа».
Методична література
Камінський В. Електронна та комп'ютерна музика : Навчальний посібник для спеціальності музичне мистецтво. Львів : Сполом, 2001. 212 с.
Звання та премії
1995 — заслужений діяч мистецтв України.
2000 — премія імені Миколи Лисенка (2000).
2004 — премія імені Станіслава Людкевича (2004).
2005 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за Концерт № 2 «Різдвяний», симфонію-кантату «Україна. Хресна дорога», ораторії «Іду. Накликую. Взиваю…» та «Акафіст до Пресвятої Богородиці».
