Олекса́ндр Лео́нтійович Горі́лий (у російських джерелах — Горєлов; 14 вересня 1863, Малі Щербиничі, Чернігівщина (нині Злинківський район Брянської області) — після 1937) — український диригент, композитор, музично-громадський діяч.
Закінчив паралельно медичний факультет Московського університету (1893) та Московську консерваторію. Заснував в Астрахані відділення РМТ, при ньому — музичні класи (пізніше музичне училище, був його директором до 1904). Організатор і диригент симфонічного оркестру в Саратові (1905—1907). Один із засновників (1918) і диригент Державного симфонічного оркестру в Києві. Гастролював за кордоном. Був репресований.
Олександр Горілий — автор музичних творів:
Сценічні твори:
опера «Вій» (1897),
оперета «Добрі сусіди» (1891);
вокально-симфонічні твори:
кантата до 35-річчя творчої діяльності М.Лисенка (1903);
для симфонічного оркестру
3 симфонії (1893, 1898, 1905);
камерно-інструментальні твори
Фортепіанне тріо (1900),
2 струнні квартети (1894,1901);
Вокальні та хорові твори:
хори;
романси — «Як буря у лісі» (сл. М.Старицького) та ін.;
2 Літургії.
Інше
Оркестрував для театральної трупи М.Садовського оперу «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, написав до неї вставну арію «Прилинь, прилинь» (1902) та інше.
