Фіала Юрій (анг. George Fiala, 31 березня 1922, Київ, Україна — 6 січня 2017, Монреаль, Канада) — український композитор, піаніст, органіст, диригент, педагог, громадянин Канади з 1955 року.
Життєпис
Київський період
Народився в інтелігентній сім'ї: батько- інженер-архітектор, мати - лінгвіст, обидвоє були успішними піаністами, а тітка, Оксана Уляницька - провідним сопрано у Київській державній опері імені Т. Г. Шевченка. Юрій почав брати уроки фортепіано у віці семи років, а в 1934 році став учнем професора Костянтина Михайлова у музичній школі для обдарованих дітей. Рано проявив свій композиторський талант, написавши у 1935 році мазурку, що була надрукована у московській газеті «Правда».
Після закінчення школи у 1939 році, вступив до Державної консерваторії імені П. І. Чайковського у Києві, де вчився два роки під керівництвом таких відомих українських композиторів та музикознавців, як Левко Ревуцький, Борис Лятошинський, Андрій Ольхівський. Значний вплив на його творчий розвиток мали зустрічі з С. Прокоф’євим, Д. Шостаковичем та А. Хачатуряном, які приїжджали до Києва з метою виконання своїх творів. Навчання перервала Друга світова війна та німецька окупація. Фіала виїхав до Берліна, де у період 1942-1945 років вивчав у Музичній Академії композицію в Ганс Марії Домбровського, учня Ганса Пфіцнера. Він також брав уроки диригування у одного з найвідоміших німецьких диригентів ХХ ст. Вільгельма Фуртвенглера.
Бельгійський період
Після війни Фіала переїхав до Брюсселя, де вивчав композицію і диригування у Леона Йонгена, відомого бельгійського композитора і диригента, на той час – директора Королівської музичної консерваторії. Спеціальна стипендія від Ватикану у 1946 року дала йому змогу упродовж трьох років зосередитися на композиції. За ці роки у Бельгії він створив не менше 40 творів, а також брав участь як композитор, піаніст та диригент у п’ятому концерті сучасної музики, що організовував «Seminaire des Arts» («Семінар Мистецтв») в рамках Весняного Фестивалю Музики 1948 року в Брюсселі, яким керував композитор Андре Суріс. На цьому концерті була виконана «Проста музика» для двох фортепіано Фіали. Також у Бельгії композитор познайомився із новою паризькою школою, яку представляли П’єр Булез, Рене Лейбовіц. Виступав як гастролер-диригент Бельгійського Національного Симфонічного оркестру.
Канадський період
З моменту прибуття до Канади у січні 1949 року (з осідком у Монреалі) Фіала активно працював як композитор, піаніст, органіст і педагог. Оскільки була потреба педагогічного репертуару, Фіала писав невеликі п’єси для дітей на фортепіано. Саме ці композиції були першими виданими творами композитора у Канаді. Ю.Фіала проявив себе також як піаніст, – його перший концерт в Канаді, відбувся у Торонто 18 березня 1949 року.
Після нетривалого періоду перебування в Австралії, у Сіднеї (у 1959-60 роках) Фіала знову повернувся до Канади. 20 років (1967-87 рр.) працював диктором-продюсером російського відділення Радіо Канада Інтернешенл (СВС- Radio Canada International) у Монреалі. Після відходу з цієї посади, композитор повністю присвятив себе творчості. Компонував до кінця життя. Помер у Монреалі 6 січня 2017 року.
Визнання на американському континенті
Ім’я Ю. Фіали було відоме як в канадському оточенні, так і в середовищі української діаспори. Він – член Канадської ліги композиторів, а в жовтні 1974 року його було нагороджено престижною Шевченківською медаллю Комітетом українців Канади у Вінніпегу (Манітоба). Також у 1987 р. Американський Біографічний Інститут в місті Ралі (штат Північна Кароліна) нагородив Фіалу пам’ятною медаллю.
Твори "Капрічіо" ("Capricio"),"Концертна музика"("Musique concertante") для фортепіано з оркестром виконувались на І (1965) і ІІ (1968) міжнародних конкурсах піаністів в Монреалі, що сприяло популяризації творчості композитора.
З нагоди 60-ї річниці з його дня народження, 17 листопада 1982 року у концертному залі університету Мак Гілл – Поллак-голі (Pollack Hall of McGill University in Montreal) було проведено концерт, повністю присвячений його музиці. 1 квітня 1984 року, у Карнегі-голі (Carnegie Hall), Нью-Йорк, пройшла прем’єра «Святкової увертюри» («Festive Overture») Фіали, створеної на замовлення Української національної асоціації у Сполучених Штатах, а 21 листопада 1982-го прозвучала «Українська симфонія» в Рой Томсон-голі (Roy Thomson Hall) в Торонто, у виконанні Американського симфонічного оркестру під керівництвом Володимира Колесника.
Юрій Фіала в Україні
Твори Ю. Фіали звучали і в Україні. Так, у серпні 1987 року у Києві виконувалась його «Літургія до 1000-ліття християнства в Україні», (до речі, у листопаді цього ж року цей твір зазвучав у Едмонтоні).
У 1990 р. (під час студентської демонстрації-голодування) у Києві відбувся перший міжнародний «Музик Фест», на який були запрошені музиканти з Європи, США та Канади, саме на цьому заході був присутній композитор Юрій Фіала.
У 1992 р. у великому залі київської консерваторії відбувся авторський концерт композитора.
Вшанування творчості композитора
По смерті композитора, осередок Наукового Товариства ім. Шевченка організовував два заходи вшанування його творчості: 2 квітня у Мореалі та 22 вересня у Торонто, програму заходів підготували піаністи – проф. д-р Люба Жук і проф. д-р Іриней Жук, які його особисто знали митця, з ним приятелювали і співпрацювали.
Список творів
Юрій Фіала - надзвичайно плідний композитор, його творча спадщина налічує понад 200 різножанрових творів.
Симфонічні твори (для різних видів оркестрів /з солістами /з хором):
5 симфоній (Симфонія № 4 – «Українська»);
«Героїчна пісня»;
«Пісня жалоби»;
«Колядки»;
«Три українських танці»;
«Святкова увертюра»;
«Епітафія другої симфонії»;
«Панегірик пам’яті президента Д.Ф.Кеннеді»;
«Український триптих»;
«Комічна увертюра»;
«Тіні забутих предків» - симфонічна поема;
«Монреаль» – симфонічна сюїта для оркестру;
«Сюїта Курилика» - симфонічна сюїта для оркестру;
Симфонієта для малого складу оркестру;
«Увертюра-бурлеск» – для малого складу оркестру;
«Концертна сюїта» – для гобою і камерного оркестру;
Інтродукція і фугато для англійського ріжка і струнного оркестру;
«Концертіно» для фортепіано, труби, литавр і струнного оркестру;
«Концертна симфонія» – для баяна, клавесину і камерного оркестру;
«Концертна серенада» – для віолончелі і струнного оркестру;
«Концертний дивертисмент» – для скрипки і оркестру;
«Концертне розважання» – для скрипки з оркестром;
Концерт для скрипки з оркестром (написаний на 100-річчя Віннпегу);
«5 українських пісень для голосу і оркестру»;
«Сюїта на 4 українські пісні» – для баса-соло і оркестру;
«Реквієм» – для сопрано-соло, хору і оркестру;
«Псалом 112» – для хору і оркестру;
кантата "Канадське кредо" (написана з нагоди 100-річчя Канади);
кантата «Україна» – для хору і симфонічного оркестру;
Камерно-інструментальна музика
струнні квартети;
4 квартети для саксофонів;
Пастораль і алегро для 4-х духових;
«Терцет» для флейти, альта і фортепіано;
«Ліричне дуетіно» – для флейти і фортепіано;
«Мала музика для двох» – для флейти і фортепіано;
«Концертна соната» – для флейти і фортепіано;
Кантилена і рондо – для блокфлейти і фортепіано;
«Маленька концертова музика» для флейти та семи інструментів;
«Камерна музика для п’яти духових інструментів» ;
2 музичні моменти для гобою і фортепіано;
«Коротка соната» – для кларнета і арфи;
«Концертне дуетіно» – для кларнета і арфи;
«Три частини» – для фортепіано,скрипки, альта і віолончелі;
«Дивертисмент капрічіозо» – для флейти, скрипки, альта, віолончелі, контрабасу;
Подвійна соната для скрипки і арфи;
«Канадське концертіно» – для чотирьох арф;
«Концертний дует» – для фортепіано і скрипки;
«Музика для семи» – для кларнета, 2 скрипок, 2 альтів, 2 віолончелей;
«Камерна соната» – для фортепіано і альта;
«Музика для чотирьох» – 2 скрипок, альта і віолончелі;
«Музика для трьох» – скрипки, альта, віолончелі;
Фортепіанний квінтет – для ф-но, 2 скрипок, альта, віолончелі;
«Три моменти» – для фортепіано, скрипки, альта ,віолончелі;
Тріо-соната – для фортепіано, скрипки, віолончелі;
«Українська сюїта» – для віолончелі та фортепіано;
«Дума» – для віолончелі та фортепіано;
«Хвилинна соната» – для віолончелі і фортепіано;
«Соната-фантазія» – для фортепіано і віолончелі;
Соната для віолончелі і фортепіано;
Соната для саксофона і фортепіано;
«Соната для двох» – акордеона і саксофона;
Прелюдія для акордеону;
Соната та сонатина для скрипки і фортепіано;
«Колискова» – для скрипки і фортепіано;
Імпровізація і скерцо для скрипки і фортепіано;
Камерна партита для 2-х скрипок;
Фортепіанні твори
для фортепіано соло:
3 концерти для фортепіано з оркестром;
«Капрічіо»,
«Концертна музика» – для фортепіано з оркестром;
«Концертна кантата» – для фортепіано-соло з хором;
«Веснянки» для фортепіано-соло з хором;
«Камерний концерт»;
«Фортепіанна музика №1»,
«Фортепіанна музика №2»;
8 сонат;
3 сонатини;
4 фуги на українські теми;
3 хорали за Бахом;
2 пасторалі;
13 постлюдій;
Прелюдія і фуга a-moll;
Прелюдія;
Токата;
Мініатюрна сюїта;
«3 дрібниці»;
«Прелюдія до сторіччя» (до сторіччя Канади);
«Олімпійські ескізи»;
«Канадські ескізи»;
для фортепіано в 4 руки:
«Музика вдвох»;
«Танець»;
для 2-х фортепіано:
«Проста музика»;
«Великодня музика» (написана на Великдень 1947р.);
«Короткий концерт»;
«Комічний концерт»;
«Український танець»;
4 сонати;
Вокальні твори у супроводі фортепіано
4 російські вірші для фортепіано і середнього голосу;
«2 ранні пісні» – для баса-соло і фортепіано;
3 українські пісні для баса-соло і фортепіано;
4 українські пісні для баса-соло і фортепіано;
Фортепіанні твори для дітей
Дитяча сюїта;
Колискова;
«Австралійська сюїта»;
«Маленька українська сюїта для маленьких»;
«Сонатина для маленьких»;
Для хору a capella
«Літургія до 1000-ліття християнства в Україні»
Музика до балету
"Дід Ладо"
