Едем Налбандов (крим. Edem Nalbandov, 25 грудня 1926, с. Капсихор АРК — 22 травня 1999, Сімферополь) — композитор, хормейстер, член Спілки композиторів України (1992), член Спілки композиторів СРСР (1977), заслужений діяч культури Узбекистану, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії АР Крим.
Закінчив музичну школу по класу скрипки в Карасубазарі (Білогірськ). У депортації закінчив Ленінабадське музичне училище, у 1962 — диригентсько-хоровий факультет Ташкентської консерваторії. Брав уроки композиції у Б. Зейдмана. У 1964 р. керував кримськотатарським ансамблем пісні і танцю Хайтарма. 1977 — директор Джизакського музичного училища. У 1980–1993 роках працював у Ташкентському інституті культури. 1986 року був нагороджений орденом «Знак Пошани». У 1990 році захистив дисертацію в Алма-Атинській консерваторії, отримав звання доцента. Керував, створеною за його ініціативою, секцією кримськотатарської музики при Спілці композиторів Узбекистану.
У 1993 році повернувся в Крим. За його ініціативою була відкрита кафедра музичного виховання в Кримському державному індустріально-педагогічному інституті. У ті ж роки викладав у Сімферопольському музичному училищі.
В 1998 Американський біобібліографічний інститут (Нью-Йорк) назвав Едема Налбандова Людиною Року. У 2000 нагородив медаллю Честі за неоціненний внесок у скарбницю світового мистецтва.
Творчість
Основні твори: одноактний балет «Велике весілля», музична комедія «Дубарали той» («Бідове весілля») Ю. Болата, обробки народних пісень для хору, рапсодія, увертюра, концертино для флейти і фортепіано, адажіо і пісня без слів для віолончелі і фортепіано, варіації для труби й оркестру, пісні і романси.
Автор музичного посібника «Музикада басамачикълар» («Музичні кроки»). У 1977 у Ташкенті разом з композитором Ільясом Бахшишом видав збірник кримськотатарських народних пісень «Сабанынъ саарь» («На світанку»), перевидання якої в 1996 у Сімферополі містить тексти 348 пісень.
