Мико́ла Володи́мирович Дядю́ра (нар. 5 серпня 1961, Київ).
Народний артист України. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2011 р.).
Один із провідних диригентів України, який поєднує великий талант зі зрілою майстерністю.
Закінчив Київську консерваторію ім. П. І. Чайковського (1987 р., клас нар. арт. України, професора Р. І. Кофмана).
Протягом 1986–1988 рр. працював головним диригентом симфонічного оркестру Омської філармонії (Росія).
З 1988 року диригент, з 2011 – музичний керівник, а з 2013 – - головний диригент Національної опери України, на сцені котрої здійснив постановки опер «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Ріголетто», «Дон Карлос», «Набукко», «Травіата» Дж. Верді, «Богема», «Флорія Тоска», Джанні Скіккі» Дж. Пуччіні, «Норма» В. Белліні, «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті, «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди, «Дон Карлос», «Набукко» Дж. Верді, «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Служниця-пані» Дж. Б. Перголезі та балетів «Дафніс і Хлоя» М. Равеля, «Ночі в садах Іспанії» та «El sombrero de tres picos» на муз. М. Де Фальї, «Юлій Цезар» на муз. О. Респігі.
У 1990 р. Микола Дядюра був запрошений всесвітньовідомим диригентом Сейджі Озавою на стажування до Бостонського оркестру (США), де навчався під керівництвом Леонарда Бернстайна та Андре Превіна. З 1989 по 1996 рр. був головним диригентом Сеульського симфонічного оркестру і Симфонічного оркестру Кванг Джу, де разом з Національною оперною компанією Південної Кореї здійснив постановки опер «Тоска» Дж. Пуччіні, «Паяци» Р. Леонкавалло, «Сільська честь» П. Масканьї.
3 1996 р. М. Дядюра – головний диригент та художній керівник симфонічного оркестру Національної філармонії України, де започаткував цикли симфонічних концертів «Всі симфонії Бетховена», «Всі симфонії і концерти Брамса», вперше в Україні виконав симфонію «Ромео і Юлія», «Te deum» і Реквієм Г. Берліоза, «Коронаційну месу» Дж. Паїзієлло.
Диригент-постановник багатьох театрально-концертних проєктів Національної філармонії України, серед яких моноопера «Ніжність» В. Губаренка, опера «Фіделіо» Л. Бетховена, музично-драматичні сцени «Заметіль» (О. Пушкін – Г. Свиридов), музично-театральні сцени «Пер Гюнт» (Г. Ібсен – Е. Гріг) та інші.
Як гостьовий диригент працював із філармонічними оркестрами Польщі, Італії, Південної Кореї, Японії. Мав численні концертні тури до Німеччини, Франції, Іспанії, Швейцарії, Польщі, Туреччини. Брав участь у міжнародних фестивалях в Україні – «Київ Музик Фест», «Музичні прем'єри сезону», «Віртуози» (Львів) та за кордоном – «Le Melomany» (Франція), музичний фестиваль у Сан-Максимі (Франція), «La Chaise-Dieu» (Франція), фестиваль Гектора Берліоза у Ля Кот Сант-Андре (Франція), Міжнародний музичний фестиваль духовної музики у Марселі (Франція), у Блекеде (Німеччина), у Вроцлаві (Польща), Дні культури України у Швейцарії (Берн) та інші.
Лауреат Міжнародного конкурсу диригентів «Мін-Он» та володар спеціального призу Японської асоціації диригентів (1987, Токіо), лауреат Міжнародного конкурсу диригентів ім. Я. Ференчика (1988, Будапешт), удостоєний ордена «За заслуги» ІІ ступеня (2021), кавалер Ордена мистецтв і літератури Французької республіки (2005).
У 2015 р. нагороджений найвищою державною нагородою Італійської Республіки, якою можуть бути нагороджені іноземні громадяни – орденом «Зірка Італії».
