Чернецький Лев Ісаакович (21 серпня 1875, Ананьїв, Херсонська губернія — 1945) — український композитор юдейського походження.
Військовий капельмейстер 8-го Донського козачого полку (1906) і 15-го стрілецького Його Величності короля Чорногірського Миколи I полку (1910), диригент Оркестру військових інвалідів
На грамплатівках і в нотних виданнях звичайно вказувався як «Л. Чернецький (син)». Його батько, Ісаак Чернецький (12 квітня 1852, Ананьїв, Херсонська губернія — 15 січня 1908, Кишинів, Бессарабська губернія), був автором маршів «Блакитна даль» і «Старовинний марш» . Двоюрідний брат — композитор Семен Чернецький, під керуванням якого Духовий оркестр Військового міністерства записав деякі пісні Левка Чернецького, в тому числі вальс «Угорка», а також вальс «Блакитна даль» Сака Чернецького (1944). Мати — Лея (Єлизавета) Чернецька, брати Нухим (2 серпня 1873, Кишинів) і Хаїм (12 листопада 1877, Кишинів), молодша сестра — Анна (8 лютого 1882).
З дванадцяти років ріс в Кишиневі, де його батько з 1887 служив капельмейстером 24-го Лубенського драгунського (згодом гусарського) полку і грав на альті в квартеті кишинівського відділення Російського музичного товариства (1899). У 1903 році «начальник музикантської команди» Сак Чернецький став одним з організаторів самооборони під час єврейського погрому в Кишиневі.
Закінчив музичне училище Товариства витончених мистецтв при Імператорському російською музичному товаристві в Одесі. Баритоніст. З 1903 — капельмейстер 57-го Модлінського піхотного полку в Одесі.
У 1906–1910 — капельмейстер 8-го Донського козачого генерала Іловайського полку, з 1910 — 15-го стрілецького Його Величності короля Чорногорського Миколи I полку. Колезький реєстратор. Жив в Одесі на Великій Арнаутській, будинок 14.
Оркестр дислокованого в Одесі 15-го стрілецького Його Величності короля Чорногорського полку під керуванням Льва Чернецького записав кілька грамплатівок (1912).
У 1910-ті мелодія маршу Чернецького «Дні нашого життя» послужила основою для популярної пісеньки «По вулиці ходила велика крокодила…».
Останнім місцем служби в якості капельмейстера в 1918 був 14-й стрілецький імені фельдмаршала Гурка полк. Емігрував з родиною до Франції.
Низка грамзаписів була виконана в 1930-ті Оркестром військових інвалідів під керуванням Льва Чернецького (Orchestre Militaire des Invalides Russes Mutilés de Guerre), організованим ним же в 1930 в Парижі..
З 1926 вів клас ансамблю духових інструментів в Російській консерваторії в Парижі.
Родина
Дядько — Лейб Чернецький (1 лютого 1866 — ?), З 1 вересня 1892 — капельмейстер 16-го стрілецького Його Величності Імператора Олександра III полку (в 1893–1894, дислокованого в Лівадії), в 1905 в складі полку взяв участь в битві під Мукденом, керував оркестром і працював на перев'язувальних пунктах (нагороджений срібною медаллю на Георгіївській стрічці з написом «За хоробрість»).
Дядько — капельмейстер Селенгінського 41-го піхотного полку і композитор Абрам Рейдерман, автор вальсів «Осінні мрії», «Білі троянди», «На зорі», «Зацілують мене до смерті», «Сни життя», «На щастя», «Відкриття балу», «Без любові», марша для духового оркестру «Варяг», попурі «Гай-да трійка».
Двоюрідні сестри — музичні педагоги та концертуючі піаністки Есфір Чернецька (в заміжжі Гешелін; ? — 1922) і Віра Чернецька (1884 — ?, в заміжжі Меєрович).
Двоюрідний брат — Олександр Чернецький (1895 — не раніше 1947), був друкарем і видавцем, брав участь у випуску емігрантських періодичних видань, в тому числі газет «Вечернее время», «Возрождение», «Дни», «Последние новости», журналів «Звено», «Современные записки»; співробітник редакції газети «Русские новости».
Твори
2:36
Марш «Дні нашого життя», 1910
«Долой печаль, долой тоска» (марш). СПб: Музыкальное издательство «Октава», 1904.
«Дни нашей жизни» (марш). Одесса: Прогрессивные новости, 1910. С посвящением Николаю Васильевичу Пташникову.
«Юнаки» (марш). Одесса: Типолитография Эдуарда Островского, 1909. С посвящением «братьям болгарам в память пребывания в Одессе».
«Венгерка» (вальс)
«Последняя рублёвка»
«Весёлые ночи в Шантане» (на мотивы новых любимых шансонеток)
«Одесская выставка» (марш). Одесса: Нотный магазин А. Иозефера, 1910. С посвящением купцу 1-й гильдии Самуилу Ароновичу Кальфе (?—1919, розстріляний).
«Железный стрелок» (марш)
«Ключи счастья» (вальс)
«Любовь всё» (вальс)
«Мазурка» (бальний танець)
«За Отчизну» (марш). С посвящением Ивану Васильевичу Пташникову. Одесса: Издательство нотного магазина Э. Островского.
«Скейтинг-ринг» (марш). Симферополь: Нотное издательство Я. И. Богорада.
«Банх-танец» (єврейський cake-walk)
«Стрелок», полька
«Ночка в „Северной“» (попуррі із найновіших романсів и шансонеток). Одесса: Издательство нотного магазина Антона Густавсона на Дерибасовской, 20. С посвящением Александру Сирагановичу Асвадурову.
«Морской король», марш (op. 56)
«Потешные», марш;
«В любви только счастье», вальс (op. 2)
«В уединении» (Un solitude), вальс (op. 3)
«Проказы амура», вальс (op. 4)
«Привет Ялте», вальс («Привет Евпатории», op. 5)
«Сновидение» (Un songe), вальс (op. 6)
«Флирт», вальс (op. 15)
«Пожалей ты меня», вальс (op. 33)
«Грёзы счастья», вальс (Мечта о счастье, op. 44)
«Весенний сон», вальс (op. 54)
«Последняя надежда», вальс (op. 55)
«Тоска», вальс
«Увядшие розы» (улюблений циганський романс, op. 57)
