Семен Михайлович Арбіт (23 липня 1921, м. Акерман (нині Білгород-Дністровський), Одеська область) — 11 серпня 1986, м. Львів) — український радянський оперний диригент, педагог. 3аслужений артист УРСР (1972). Дипломант І ступеня низки республіканських конкурсів.
Життєпис
Закінчив 1951 диригентський факультет Львівської консерваторії (клас Ісаака Паїна). 1948—52 — хормейстер (з 1949 — головний), 1953—58 та з 1960 — диригент Львівського, 1958—60 — Челябінського театрів опери і балету.
З 1960 — викладач Львівської консерваторії, 1951—71 — організатор та керівник народного самодіяльного симфонічного оркестру Львівського політехнічного інституту (8 золотих медалей на всесоюзних та республіканських оглядах).
Здійснив близько 50 постановок, поміж яких: балети «Маруся Богуславка» Анатолія Свєчнікова (1953), «Орися» Анатолія Кос-Анатольського (1964, прем'єра), «Стежкою грому» та «Сім красунь» Кари Караєва, «Легенда про любов» Аріфа Мелікова (усі — 1963), «Спартак» Арама Хачатуряна (1965), «Три мушкетери» Веніаміна Баснера (1966), опери «Відроджений травень» Віталія Губаренка (1975) тощо. Семен Арбіт — автор симфонічної партитури на музику творів Й. Штрауса («Великий вальс», балетм. Микола Трегубов, 1978).
Гастролював у Києві, Тбілісі, Баку та ін. містах. Автор оригінальних редакцій балетних вистав «Антоній і Клеопатра» Едуарад Лазарєва, «Есмеральда» Ц. Пуні тощо. Останньою виставою було «Лебедине озеро» Петра Чайковського (хореог. Г. Ісупова, 1985).
Похований в єврейській частині Янівського цвинтаря.
