Український композитор. Член НСКУ (1968).
Життєпис
Борис Алексеєнко народився 19 серпня 1929 в м. Краснодарі.
Музичну освіту здобув у м. Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург) в музичному училищі при консерваторії (клас композиції В. Салманова, 1953), Київській консерваторії (клас композиції Костянтина Данькевича, 1958). Також навчався в класі симфонічного диригування Михайла Канерштейна.
У 1958—1962 роках працював викладачем музично-теоретичних дисциплін Тернопільського музичного училища. Згодом — викладач Київського інституту театрального мистецтва (1963—1966), музичний редактор Української студії хронікально-документальних фільмів (1962—1967), завідувач редакції музично-педагогічної літератури видавництва «Музична Україна» (1967—1973), Головний музичний редактор Кіностудії ім. О.Довженка (1973—1989).
Від 1989 року — Голова правління Музичного фонду НСКУ.
Лауреат медалі ім. А. Александрова (1980).
Твори
«Данко». Поема для симфонічного оркестру (1958)
Соната-поема. Для фортепіано (1957, вид. К. 1965)
«Солов'ї співають навесні». Музична комедія (1966)
«Людина». Шість новел на вірші Е.Межелайтіса для читця та симфонічного оркестру (1966, 2 ред. 1980),
«Юність». Увертюра для симфонічного оркестру (1967, друга ред. 1968)
«Чипполіно». Музична комедія за повістю Джанні Родарі (1969)
«Старики» («Перша борозна»). Музика до драми І.Кавалерідзе (1970)
«Боги, чорти, люди». Музична комедія (1970)
«Марійка-розгубійка» («Маша-растеряша»). Опера для малюків за казкою Л. Воронкової (пост. 1971, вид. К. 1974)
«Чіє ж то весілля». Музика до водевілю (1972)
«Українські буколіки». Для оркестру народних інструментів (1977)
«Ода Києву». Вокально-симфонічна поема (1982)
Сімфонієта «Піонерська» (1961, вид. К. 1983)
«Ельтиген 1943». Симфонічна хроніка (1985)
хори a cappella, романси, пісні, музика до драматичних постановок, кінофільмів
